суббота, 19 декабря 2015 г.

Історія

Студії з україністики в Новоросійському університетізапочатковано від часу його заснування у 1865 р. Їхнім центром була кафедра російської історії, де провадили дослідження такі історики як:
  • М.П. Смирнов – він був одним з перших в Україні дослідників історії середньовічної Галичини. Зокрема, автор провів порівняльний аналіз численних джерел, перевірив висновки польських авторів щодо історії цього регіону.
  • О.І. Маркевич – дослідник історії України та Росії ХVІ – XVIII ст.

  • І.А. Линниченко – розглядав історію України з позиційвеликодержавного шовінізму[1]. В 1917 році у брошурі «Малоруське питання та автономія Малоросії. Відкритий лист до професора Грушевського», Іван Андрійович Линниченко, вступив у полеміку з Михайлом Грушевським, щодо можливості існування Української держави. Він виступив проти етнографічного підходу до історії та піддав критиці основні положення концепції «відрубності», пропонуючи своїм опонентам відкриту дискусію («Я пишу sine ire et studio, сподіваючись на таку само відповідь незгодних зі мною…»).
  • П.А. Іванов – історик українського середньовіччя та України кінця XVIII — початку ХІХ ст.
  • С.Л. Аваліані – історик Росії доби Московського царства та Закавказзя, найбільш новаторськими були дослідження С.Л. Аваліані, що були написані на перетині історії соціально-економічних відносин та історії права, зокрема селянського питання на Півдні України та Кавказі.
  • А.В. Флоровський – досліджував склад та діяльність законодавчої комісії 1767 р., селянське питання середини ХVІІІ — середини ХІХ ст. та історію колонізації Новоросійського краю..
  • О.С. Грушевський, який читав спеціальний курс з історії українського середньовіччя (1900-1906) і на прохання студентів намагався робити це українською мовою,за що був звільнений.Жертва сталінського терору.

Комментариев нет:

Отправить комментарий